До парламенту внесено проект Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»


До парламенту внесено проект Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3670-д, який зареєстровано 13.02.2018 року.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроекту є удосконалення системи обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, приведення захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах до вимог законодавства Європейського Союзу шляхом поступового збільшення страхових сум, вдосконалення системи відшкодування збитків, завданих потерпілим, більш широкого запровадження електронних технологій при укладенні договорів, вдосконалення державного нагляду за дотриманням страховиками законодавства та МТСБУ при виконанні гарантійної та інформаційної функції.

У зазначеному законопроекті передбачається шляхом викладення Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про дорожній рух»:

  • поетапно підвищити розміри страхових сум до рівня країн Європейського Союзу;
  • запровадити укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в електронній формі;
  • передбачити перехідний етап, який дозволить упродовж року після початку дії Закону забезпечити можливість укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як в електронній, так і у паперовій формах. Це надасть час для адаптації та пристосування до електронної форми договору як споживачів страхових послуг, так і інших учасників ринку.
  • удосконалити порядок контролю за наявністю договору обов’язкового страхування, укладеного в електронній формі, передбачивши, що представники органів контролю матимуть право доступу до централізованої бази даних МТСБУ для перевірки наявності та чинності договору обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
  • запровадити поступову дерегуляцію визначення страхового платежу від встановленого Уповноваженим органом до ринкового після переходу до розмірів страхових сум, що відповідають європейським стандартам;
  • запровадити систему прямого врегулювання страхових випадків, за якої страховик, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, виконує обов’язки страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка завдала шкоду (у частині здійснення страхового відшкодування у зв’язку з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого).

Подальші взаємовідносини між страховиком потерпілого та страховиком винного мають регулюватись відповідним положенням, прийнятим Загальними зборами МТСБУ. Так як це питання стосується господарської діяльності та взаємодії учасників ринку, і з точки зору дерегуляції, доцільно надати право регулювати такі відносини ринку, а не державі. А отже повне запровадження системи прямого урегулювання як обов’язкового для всіх страховиків відбудеться після прийняття відповідного рішення Загальними зборами МТСБУ;

  • удосконалити порядок врегулювання страхових випадків шляхом спрощення процедури повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, запровадження чіткої регламентації та часових меж для прийняття рішення про страхову виплату та здійснення страхового відшкодування;
  • регламентувати порядок оцінювання розміру збитків потерпілого шляхом запровадження звіту про збиток – документа, який підтверджує розмір оціненого збитку відповідно до Закону України «Про оцінку майна та майнових прав» та Закону України «Про судову експертизу;
  • підвищити відповідальність страховика за порушення термінів виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування;
  • врегулювати механізм компенсації страховиком витрат особи, відповідальність якої застрахована;
  • визначити додаткові підстави для здійснення МТСБУ регламентних виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
  • уточнити перелік осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування, та документів, що посвідчують таке право. Такі зміни спрямовані на запобігання зловживань з переуступленням прав вимоги до фондів МТСБУ;
  • гармонізувати положення законів України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: встановити обов’язок розпорядника майна та ліквідатора страховика-боржника надавати до МТСБУ копії документів, що необхідні для проведення регламентних виплат за страховика, стосовно якого відкрите провадження у справі про банкрутство, та визначити статус МТСБУ як учасника у справі про банкрутство страховика, який здійснював обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
  • визначити мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах в розмірі 5 млн грн замість суми, еквівалентної 500 тис євро, а мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду страхових гарантій – в розмірі 10 млн грн замість суми, еквівалентній 1 млн євро;
  • імплементувати вимоги Євродирективи в частині створення єдиного інформаційного центру, до якого може звернутись будь-яка особа (безвідносно того, в якій страховій компанії вона застрахована) з метою консультації та отримання інформації. Пропонується надати такі права та функції МТСБУ, як саморегулівній організації учасників ринку;
  • посилити систему контролю роботи МТСБУ шляхом визначення необхідності проведення зовнішнього аудиту на щорічній основі;
  • підвищити рівень державного нагляду за дотриманням страховиками та МТСБУ положень про централізовані страхові резервні фонди шляхом введення функції Уповноваженого органу, затверджувати їх з подальшим юстуванням, що надасть право Уповноваженому органу контролювати їх виконання;
  • узгодити термінологію Закону з Цивільним кодексом України з урахуванням судової практики з метою недопущення неоднозначного трактування норм Закону судами;
  • структурно узгодити норми Закону, що зробить його зручнішим для застосування як страховиками, так і споживачами страхових послуг, що є надзвичайно важливим з огляду на те, що цей вид страхування стосується дуже широкого кола осіб.

У результаті доопрацювання до законопроекту були внесені додаткові положення:

  • вдосконалення норм щодо електронного полісу;
  • приведення розміру моральної шкоди у відповідність із судовою практикою. Пропонується підвищити її розмір до 25 мін. з/п (80 тис грн);
  • упорядкування коригуючих коефіцієнтів (перенесення «бонус-малус» до прикінцевих положень на термін до впровадження з 2025 року дерегуляції тарифоутворення;
  • виключення норми про франшизу одночасно з початком першого етапу дерегуляції тарифоутворення. Практика засвідчує, що фактично це прямий збиток потерпілого. Отримати цю суму з винуватця можливо тільки за його доброї волі, або через суд (що часто позбавлено сенсу через складність та вартість процедури);
  • запровадження виплат відшкодувань потерпілим без урахування зносу вже через рік після початку першого етапу дерегуляції тарифоутворення, що принципово змінить якість страхової послуги та дозволить потерпілому повністю відшкодувати вартість відновлювального ремонту;
  • усунення невідповідності з Євродирективою щодо визначення страхової суми за шкоду життю та здоров’ю (має бути закріплена сума на одного потерпілого, а не на одну страхову подію);
  • виключення норми про необхідність наявності спеціального знаку (він не обов’язковий, у практиці фактично не застосовується, а кошти на його друк витрачаються);
  • встановлення прямої заборони страховим агентам продавати поліси страховиків, які втратили право здійснювати цей вид страхування;
  • уточнення процедури перевірки Державною прикордонною службою полісів цього виду страхування та сертифікатів «Зелена картка»;
  • подовження до 2 років перехідного періоду для припинення використання паперового полісу;
  • підвищення штрафів за відсутність чинного договору цього виду страхування;
  • врахування зауваження ГНЕУ щодо чинності полісу при ліквідації страховика та термінології.

Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів