Національна асоціація страховиків України виступила з пропозиціями до Проекту Закону Про установу фінансового омбудсмена


Новини НАСУ.

19 березня 2018 року Національна асоціація страховиків України надіслала народним депутатам, членам Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності зауваження до Проекту Закону про установу фінансового омбудсмена (реєстр. № 8055), який розглядався у рамках засідання Комітету 20 березня 2018 року.

Національна асоціація страховиків України підтримує позицію суб’єктів законодавчої ініціативи та експертів USAID щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг та після проведення власної експертної оцінки документа прагне звернути увагу на те, що Законопроект містить ряд істотних недоліків та норм, які суперечать Конституції України та чинному законодавству. Зокрема:

  • передбачений порядок розгляду справ і оскарження рішень у Законопроекті може призвести до підміни судового порядку розгляду спорів на розгляд спорів «фінансовим омбудсменом», що є прямим порушенням Конституції України і процесуальних кодексів України;
  • примусове виконання рішень новоствореної установи у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», прирівнює «вагу» рішень «фінансового омбудсмена» до рішень таких органів, як Суди, нотаріуси, державні виконавці тощо, які на відміну від «омбудсмена», мають кримінальну відповідальність за прийняті рішення;
  • оскільки Законопроектом передбачено фінансування діяльності установи фінансового омбудсмена за рахунок внесків та зборів за розгляд спору, то захист прав споживачів фінансових послуг стає платною послугою – на противагу теперішньому положенню, за яким розгляд скарг Нацкомфінпослуг здійснюється без будь-якого фінансування;
  • Законопроект передбачає надання відповіді надавачем фінансових послуг споживачеві упродовж 30 календарних днів від дня подачі звернення до надавача фінансових послуг щодо розгляду спорів та не враховує існування у профільному страховому законодавстві норм, що встановлюють більш тривалі терміни розгляду заяв без обов’язку надання відповіді;
  • однією з причин необхідності ухвалення цього документу зазначена можливість прискорення вирішення спорів у порівнянні із судовим розглядом. Утім Законопроектом передбачено, що загальний термін від подачі заяви споживачем до моменту прийняття рішення фактично може складати 120 днів. Водночас чинним Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що судовий розгляд триває до 60 або до 90 днів;
  • Законопроект передбачає, що несплата «надавачем» фінансових послуг більше ніж двох періодичних внесків упродовж трьох місяців є підставою для призупинення дії відповідної ліцензії надавача фінансових послуг. Проте не враховує норми законодавства України у сфері ліцензування, за яким процедури «призупинення дії ліцензії» не передбачено;
  • Законопроект жодним чином не враховує існування органу, що на даний момент здійснює розгляд звернень споживачів фінансових послуг, та не врегульовує питання можливих колізій між результатом розгляду скарг Уповноваженим органом та «фінансовим омбудсменом»;
  • Законопроект нехтує основним принципом поділу сторін спору на захист, обвинувачення та на орган, що здійснює розгляд спору. «Фінансовий омбудсмен» намагається поєднати в собі функцію і Суду, і адвокатури.

 

Директор Асоціації Наталія Гудима зазначила:

«Ми здійснили ретельну експертну оцінку Законопроекту та вважаємо, що попри всі зазначені недоліки, запропонований Законопроект містить значну кількість положень, що можуть бути застосовані для захисту прав споживачів фінансових послуг. Для цього потрібно доопрацювати документ з урахуванням вищезазначених зауважень та виключити норми, які суперечать Конституції України».

Лист-звернення до Комітету Верховної Ради України